Традиційна кореляція втратила чинність, стійкість золота підкреслює зміну ринкової логіки

⑴ За майже всіма традиційними показниками кореляції, золото мало б знаходитися значно нижче поточних рівнів, однак це не так, що є чітким сигналом. ⑵ Федеральна резервна система США посилює грошово-кредитну політику, долар зміцнюється, дохідність 10-річних державних облігацій США вже зросла приблизно до 5,2%, що є найвищим значенням за останні 20 років. ⑶ Модель Всесвітньої золотої асоціації показує, що за інших незмінних умов дохідність 10-річних держоблігацій США з кожним зростанням на 25 базисних пунктів приводить до зниження ціни золота приблизно на 1,75%, отже золото мало б знаходитися значно нижче 4 000 доларів за унцію. ⑷ Однак золото натомість тримається біля позначки 4 300 доларів за унцію, і ця стійкість яскраво демонструє суттєве відхилення від традиційного взаємозвʼязку із ставками. ⑸ Звісно, золото не є повністю неуразливим до впливу високих дохідностей: цього тижня його ціна впала більш ніж на 2% і значно знизилася з нещодавніх максимумів, зростання реальної дохідності збільшує альтернативні витрати на володіння активами без віддачі, а зміцнення долара створює ще один серйозний зустрічний вітер. ⑹ Проте, враховуючи масштаб цього тиску, падіння золота залишається відносно обмеженим. ⑺ Інвестори вже не розглядають золото винятково з позиції відсоткових ставок, попит з боку центральних банків і далі залишається важливою опорою для ринку, а інвестиційний попит через ETF на золото також досить стійкий. ⑻ Незважаючи на вищі альтернативні витрати, коли інвестори стикаються з тривалою інфляцією, геополітичною невизначеністю та зростаючими побоюваннями щодо державних фінансів, золото залишається важливим інструментом диверсифікації портфеля. ⑼ Можливо, найважливішим є те, що дохідність державних облігацій на рівні 5% сьогодні означає дещо зовсім інше, ніж під час попереднього досягнення цього рівня: державний борг США вже перевищує 40 трильйонів доларів, і в середньому підвищення вартості запозичень на 1 відсотковий пункт, якщо це буде застосовано до всієї суми боргу, зрештою означатиме близько 400 мільярдів доларів додаткових щорічних видатків на відсотки. ⑽ Це формує незвичну динаміку: вища дохідність збільшує альтернативні витрати на золото, проте сили, що підштовхують зростання дохідностей (а саме стійка інфляція, зростання державного боргу і занепокоєння щодо довгострокової стійкості бюджету), водночас можуть підсилити інвестиційну логіку на користь золота. ⑾ Зрештою, хтось має поступитися: або економічне зростання буде настільки слабким, що знизить дохідності й зменшить очікування щодо подальшого посилення Федеральної резервної системи, або ж ставки залишатимуться високими, що дедалі більше підкреслюватиме уразливість, пов’язану з величезним борговим тягарем США. ⑿ Якщо дохідності продовжать зростати й долар зміцнюватиметься, золото, звісно, може впасти ще сильніше, але важливіше не те, що золото відійшло від максимумів, а те, що старі зв’язки показують: золото мало б суттєво послабшати, але цього не відбувається — і, можливо, саме це точніше за будь-які прогнози за ставками свідчить про зміну характеру ринку золота.